З 18 по 19 вересня 2014 року у Регіональному науково-технологічному центрі у Підзамче, біля м. Кельце пройшла І Міжнародна наукова конференція польських та українських юристів на тему: «Польща та Україна – система правосуддя, юридичні установи, самоврядність».
У роботі конференції взяла участь українська делегація, до якої увійшли судді, працівники прокуратури та науковці з різних регіонів України.
Основною метою конференції визначено встановлення контактів, обмін досвідом між юристами Польщі та України, презентація законодавства Європейського союзу і зміни в польському законодавстві з 1989 року та їх узгодження з законодавством Європейського Союзу. Ця конференція є продовженням співпраці між Україною та Польщею, на цей раз в розширеній області, оскільки до цих пір здебільшого відбувалося співробітництво в сфері місцевого самоврядування, а зараз обмін досвідом також можливий між представниками судової влади. Це дуже цікава ініціатива для України, яка упродовж останнього десятиріччя наполегливо намагається наблизитися до європейських стандартів правосуддя.
В ході зустрічі були розглянуті питання в різних сферах юриспруденції. З доповідями виступали представники різних галузей права, зокрема, судді, прокурори, адвокати, нотаріуси, науковці, представники Міністерства юстиції та правоохоронних органів.
З української сторони на конференції виступив голова Львівського апеляційного господарського суду Борис Плотніцький з доповіддю на тему: «Роль господарських судів в системі судочинства України».
У своєму рефераті Борис Плотніцький наголосив на європейській спрямованості українського правосуддя та новелах судово-правової реформи України.
Господарські суди займають в судовій системі України особливе місце, яке визначається специфікою їх правового статусу та предметом їх діяльності.
Так, господарський суд як спеціально створений орган для захисту економічних прав підприємств, організацій і установ, суб’єктів підприємницької діяльності, вирішує специфічні завдання, тобто, здійснюючи функцію захисту прав суб’єктів господарської діяльності, він діє у властивій для нього формі, застосовує властиві йому методи і засоби розгляду господарських спорів.
Господарський суд насамперед створювався як незалежний орган з розгляду всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними й іншими органами. Основним його завданням як спеціалізованого суду в системі судів загальної юрисдикції є захист економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню законності.
Голова суду Борис Плотніцький коротко зупинився на ретроспективі розвитку арбітражно-судової системи України та відзначив, що завдання господарського суду полягає в правильному і своєчасному розгляді та вирішенні господарських справ. Особливістю даного виду процесу є те, що це спори переважно між юридичними особами, на відміну від інших видів процесів, в яких одна із сторін, як правило, фізична особа. Порядок і строки розгляду справи, провадження окремих судових дій, прийняття рішення по справі також суттєво відрізняються від порядку та строків провадження в цивільному й кримінальному процесах.
Господарські суди України розглядають значну кількість спеціалізованих справ, які підпадають виключно під їх юрисдикцію і не розглядаються судами загальної юрисдикції. Це, зокрема, справи про банкрутство, корпоративні спори, спори про облік прав на цінні папери, спори, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, спори пов’язані з інноваційною діяльністю, спори, що випливають із конкурентного законодавства та інші.
Одним із аргументів доцільності існування системи господарських суддів є те, що Господарський процесуальний кодекс містить значно простішу та досконалішу процедуру розгляду справи, яка покликана швидко та ефективно розглянути спір з метою захисту та відновлення порушених прав суб’єкта господарювання у найкоротші строки.
На практиці розгляд справ у господарських судах, у більшості випадків, здійснюється значно скоріше, ніж це відбувається у судах цивільної та адміністративної юрисдикції, що в першу чергу пов’язано із специфікою спеціалізації господарської юрисдикції – розгляду комерційних спорів.
Голова суду відмітив також, що створення спеціалізованих судів є загальноєвропейською та світовою практикою і господарська (комерційна) юрисдикція, в тій чи іншій формі, існує практично в усіх провідних країнах Євросоюзу. Так, у Франції, Бельгії, Австрії, кантонах Швейцарії такі суди діють під назвою комерційних або ж торгових.
На сьогоднішній день система господарських судів є найбільш стабільною з усіх інших складових судової системи України завдяки якісному складу і гнучкому реагуванню на зміни законодавства.
Також було підкреслено необхідність чіткого усвідомлення того, наскільки високі очікування суспільства і керівництва держави від системи господарських судів, адже вони є відповідальними за інвестиційну привабливість нашої країни загалом та підвищення життєвого рівня кожного українця зокрема.
На думку доповідача, реформування судової системи в цілому має відбутись на користь збереження господарської юрисдикції як окремої ланки, про ефективність діяльності якої свідчить багатоетапний історичний досвід удосконалення та демократизації діяльності цих органів, оптимізації процедури вирішення економічних спорів у відповідності до характеру господарських відносин та багаторічна статистика розгляду справ, що свідчить про їх розгляд у визначені законом процесуальні строки. Ідея недоцільності існування окремої господарської юрисдикції ігнорує реально існуючий стан судової системи та стан економіки держави.
Доповідач зосередив увагу учасників конференції на тому, що на даний час актуальним є питання внесення змін до Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, зокрема, що стосується діяльності господарських суддів із врахуванням спільного висновку Венеціанської комісії і Генерального директорату Ради Європи з прав людини і правових питань щодо Закону України “Про судоустрій та статус судді”.
Так, висновки Венеціанської комісії щодо змін, які слід внести до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів, не містять рекомендацій щодо ліквідації (реорганізації) господарських суддів, натомість стверджується необхідність існування окремої господарської юрисдикції.
Підводячи підсумок свого виступу, Борис Плотніцький наголосив, що сучасна модель господарського судочинства повинна трактуватися як модель доступного судочинства, яка в кінцевому своєму прояві забезпечує рівне право кожної особи на справедливий суд та така, що стане більш простою, чіткою, прозорою і менш затратною для громадян.
В рамках обговорення проблем досягнень та перспективи адміністративного судочинства виступили з доповідями голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин та суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Віталій Щавінський. Доповідачі знайомили польських колег з особливостями адміністративної юстиції та її місцем в судовій системі України, а також з питаннями захисту державних інтересів в адміністративних судах.
Міжрегіональне співробітництво є важливою складовою стратегічного партнерства України та Республіки Польща, ефективним засобом європейської інтеграції України, а також практичним механізмом впровадження європейських стандартів на регіональному та місцевому рівнях. Об’єднання зусиль української національної та європейської регіональної систем права, зусиль усіх учасників конференції, без сумніву, сприятиме ефективнішій імплементації європейських стандартів в правову систему України.
.jpg)
.jpg)
_03_03.png)
