Дружня зустріч з експертами Проекту Європейського Союзу
«Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»
29 квітня Львівський апеляційний господарський суд відвідали Артурас Дрюкас, експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», суддя Апеляційного суду Литви та Юлія Землицька, національний експерт Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».
Гостей прийняв голова суду Борис Плотніцький. В діалозі взяв участь голова Апеляційного суду Львівської області Петро Каблак.
Також група експертів Проекту ЄС провела робочу зустріч з колективом суддів.
Артурас Дрюкас виступаючи перед українськими колегами зазначив, що даний Проект працює в Україні з 2012 року задля вдосконалення розвитку політики реформування системи юстиції та потенціалу щодо координації реформ, в тому числі в судовій системі. Позитивно оцінив готовність працівників судової системи України до змін, до швидких дій задля підвищення її прозорості, ефективності та зрозумілості для суспільства.
В Литві нещодавно завершено перший етап реформування судової системи з метою її приведення у відповідність до європейських норм. Для моніторингу ефективності роботи правової системи Литви були залучені експерти з Європейського Союзу, які надали позитивну оцінку результатам її діяльності.
Артурас Дрюкас зауважив на тому, що до цього Литва мала 12 касаційних інстанцій, але наразі – класична 4-х ланкова система судів, як в Німеччині та Польщі: районні, регіональні (окружні), Апеляційний суд Литви та Верховний Суд Литви - найвищий судовий орган, який складається із 37 суддів (усього у Литві близько 700 суддів судів усіх рівнів).
В залежності від суми позовних вимог визначається підсудність: до 50 000 Євро – районний суд; більше 50 000 Євро – регіональний (окружний) суд. Апеляційною інстанцією в даному випадку виступає Апеляційний суд Литви, та касаційною інстанцією - Верховний Суд Литви.
Апеляційний суд Литви розглядає справи порядку письмового провадження, лише 4% справ розглядається апеляційною інстанцією в усному провадженні, тобто за присутності сторін. Саме головне при розгляді справи в письмовому провадженні, як зазначив Артурас Дрюкас, розглянути всі обставини справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі та в запереченнях на скаргу. Рішення прийняте в порядку письмового провадження, може бути оскаржене в касаційну інстанцію, в разі непогодження однієї зі сторін. Проте, якщо апеляційним судом в повному обсязі були вивчені всі обставини справи, рішення залишається в силі.
Окремо Артурас Дрюкас зупинився на дисциплінарній відповідальності суддів. За 2014 рік в Литві нараховано 350 скарг на дії суддів, в 2015 році – 290. В Україні кількість скарг перевищує в 10 разів, наразі на розгляді у ВККС України перебуває 23 000 скарг. Це є дуже багато, навіть якщо порівняти співвідношення кількості суддів в Україні та Литві.
Велика кількість скарг в Україні викликана ще і приписами ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» оскільки, на думку експерта, вона «підбурює» скаржників. Така норма відсутня в литовському законодавстві.
Законодавство Литви не передбачає кваліфікаційного оцінювання професійної діяльності суддів, як це передбачено українським законодавством. Процедура оцінки професійної діяльності суддів в Литві детально регулюється «Описом оцінки професійної діяльності суддів» та Регламентом постійної комісії з оцінювання професійної діяльності суддів», затвердженими Радою судівництва. Завданням перш за все є визначення потреби у навчанні, тенденцій навчання; об’єктивне вирішення питань просування/підвищення суддів; сприяння підвищенню кваліфікації суддів; розвиток адміністрування судів. Це в більшості здійснюється для самоконтролю судді, а не для покарання та звільнення. Проводиться періодично – кожні п’ять років, або позачергово – на прохання самого судді або у випадку повторення робочих помилок суддею, або при прийнятті рішення про підвищення на посаді.
Тому, як зауважив гість, є дуже важливим пошук балансу між виконанням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині дисциплінарної відповідальності судді та не порушенням стандартів суддівської незалежності, принципів прозорості та справедливості.
Юлія Землицька звернула увагу присутніх на щільній співпраці Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» з Радою з питань судової реформи при Президентові України, в частині етики суддів. Також, Рада суддів України звернулась до Проекту за підтримкою в частині нормативно-правового регулювання такої новели, як конфлікт інтересів, в редакції Закону України «Про запобігання корупції». Це питання практичного застосування окремих положень цього акта стосовно суддів, які є суб’єктами антикорупційного законодавства. Водночас відсутність у законі визначення поняття «конфлікт інтересів» і механізмів його розв’язання можуть спричинити загрозливу ситуацію для всієї судової системи.
Результатом цієї роботи стало затвердження Радою суддів України 04.02.16 року Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, відповідно до частині 5 ст. 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Даний Порядок базується на литовському досвіді щодо добровільного декларування приватних інтересів.
«З самого гарного інструменту можна зробити анархію. Все залежить від нас», - підсумовуючи зустріч, наголосив Артурас Дрюкас.
Борис Плотніцький подякував міжнародним експертам за зусилля, які вони докладають для ефективного проведення судової реформи в Україні, відповідно до міжнародних стандартів.
_03_03.png)
